Причини, переваги та перспективи переходу від класичних освітлювальних приладів до світлодіодних у кіновиробництві
Історично кіновиробництво завжди перебувало на передовій технологічних інновацій. Одним з найважливіших та найскладніших аспектів процесу виробництва кіно є освітлення, оскільки крім технічної складової (забезпечення видимості та необхідної яскравості об’єктів), воно характеризує атмосферу, настрій та емоційний вплив кожної сцени. Це потужний творчий інструмент, що допомагає підкреслити емоції акторів, посилити відчуття глибини кадру, виділити текстури та акцентувати увагу на деталях.
Традиційно у кіновиробництві використовувались прилади з лампами розжарювання (Tungsten), метал-галогенними (HMI) та флуоресцентними лампами. Кожен з цих типів мав свої особливості, переваги та недоліки. Проте через складність та сумнівність результату їх подальшого вдосконалення та простір, який пропонує LED (light-emitting diode) технологія у цьому напрямку, класичні прилади стрімко відходять у минуле.
Світлодіодні освітлювальні прилади працюють на основі напівпровідникових світлодіодів, які випромінюють світло при пропусканні через них електричного струму. Вони відзначаються високою ефективністю перетворення енергії. Завдяки своїй гнучкості, технологія дозволяє виробляти LED-прилади будь-якого формату: жорсткі та гнучкі світлові панелі, направлені точкові та розсіяні джерела світла різних форм, розмірів та потужності.
Якість сучасних світлодіодів та алгоритми їх керування гарантують дуже високу точність передачі необхідної ділянки спектру та не дають підстав сумніватись у відповідності заявленим характеристикам, а високопродуктивні електронні блоки живлення та контролери забезпечують стабільну роботу та можливість частотної модуляції до кількох десятків тисяч герц, що дозволяє знімати при дуже високих швидкостях та з малими витримками.
Основні переваги світлодіодних освітлювальних приладів:
Енергоефективність
LED-прилади споживають у рази менше електроенергії у порівнянні із традиційними лампами. Наприклад, світлодіодний прилад потужністю 200 Вт може забезпечити яскравість, еквівалентну HMI-лампі потужністю 1200 Вт та Tungsten лампі більше 2000 Вт. Із порівняльного графіку видно, на скільки ефективнішими є діодні прилади. З часом ця різниця буде тільки збільшуватись.
Менше тепловиділення
За рахунок високого ККД світлодіодні прилади виробляють значно менше тепла, що робить їх використання на знімальному майданчику більш комфортним та безпечним, а також розширює можливості застосування в умовах обмеженого простору. Цей показник також дозволяє переглянути будову та матеріали вже звичних аксесуарів для модифікації світла, що робить їх більш універсальними.
Компактність та зручність
Сучасні LED-прилади достатньо компактні та легші за традиційні аналоги. Це спрощує їх транспортування, монтаж та переміщення по знімальному майданчику. Завдяки низькому енергоспоживанню багато моделей можуть працювати від акумуляторів, що суттєво розширює область їх застосування. Також дякуючи високим значенням індексу IP (Ingress Protection), які вказують на їхню стійкість до пилу та води, багато світлодіодних приладів можна використовувати поза приміщенням за будь-яких погодних умов.
Екологічність
Підчас виробництва та використання діодних приладів не застосовуються шкідливі або токсичні речовини, такі як ртуть, а енергоефективність дозволяє витрачати значно менше електроенергії, що зменшує викиди вуглецю у атмосферу. Термін служби світлодіодів значно перевищує термін служби традиційних ламп та досягає 50 000 годин, що зменшує потребу в утилізації та знижує вплив на довкілля.
Гнучкість налаштування
Завдяки повністю цифровому керуванню у світлодіодні прилади інтегровано такі протоколи як DMX, ArtNet або sACN та опціонально можливість бездротової комунікації за стандартами Bluetooth, WIFI та CRMX. Враховуючи закладені у прилади можливості, це надає доступ до практично необмеженої кількості інструментів з налаштування та забезпечує багато простору для творчого пошуку при вирішенні задач будь-якої складності. LED прилади дають можливість плавно налаштовувати колірну температуру (від 2500К до 7000К, а інколи до 10000К у біколорних модифікацій та до 20000К у повноколірних), сам колір (тільки у RGB моделей) у межах різних колірних гам, інтенсивність, різноманітні ефекти, одночасну інтеграцію у схеми з великою кількістю приладів різних виробників.