Kron Technologies випустила Chronos Q12, ручну камеру для високошвидкісної зйомки. На повному кадрі 2560×2016 вона пише до 2 313 кадрів на секунду, а на найменшому вікні 128×32 розганяється до неймовірних 29 515 к/с.
Це APS-C з глобальним затвором і пікселем 9 мкм, наймасштабніший сенсор у лінійці Chronos. Нижче розбираємо, що ж вміє новинка, та кому вона підійде.
8, 10 чи 12 біт: заголовкові цифри не для всіх режимів
Навіщо камері тисячі кадрів
Звичайне відео знімають на 24-60 кадрів на секунду. Q12 у Full HD знімає 5 148. Тобто, якщо ви захочете сповільнити відео до звичайних 24 секунд в пост-продакшні, то фінальний футаж довжиною в секунду розтягнеться на 3 хвилини з копійками. Це не інтерполяція: усі кадри справді зняті, їх просто набагато більше, ніж око встигає зловити.
Нейромережі сьогодні малюють що завгодно, тож для бренду справжній кадр важить дедалі більше: він доводить, що це не рендер і продукт справді так виглядає. Найчастіше такі камери беруть під рекламу й музичні кліпи. Хрестоматійний сюжет: кубик льоду падає в склянку з газованою водою, і на слоумо видно кожну бульбашку. До речі, газування є і в демо самої Kron.
Чим менший кадр, тим вища швидкість. На 2560×1440 вийде 3 116 к/с, на 1920×1080 5 148 к/с, на 1536×864 7 471 к/с. Усе це в межах пропускної здатності 11,9 гігапікселя на секунду.
Глобальний затвор і скільки світла вам знадобиться
Більшість камер зчитують кадр рядок за рядком, тому швидкий об’єкт перекошується (це відомий ефект «желе»). Глобальний затвор експонує всі пікселі одночасно, перекосу немає, і саме тому з такою камерою реально працювати з рук. Витримка тут від 1/fps до 4 мкс (1/250 000 с).
За таку швидкість доведеться платити світлом. Чутливість кольорової версії становить ISO 80-640, і підняти її вище не вийде. При цьому на 2 000 к/с із затвором 180° витримка дорівнює 1/4000 с, а в звичайному кіно (24 к/с, 180°) це 1/48 с.
Різниця у 83 рази. На секундочку, це більше ніж 6 повних стопів світла. І їх треба десь знайти, інакше навіть збільшений піксель на 9 мкм не врятує. Також тут є зйомний фільтр ІЧ 650 нм. Його можна зняти для інфрачервоної та наукової зйомки.
Буфер: 5,7 секунди, які не можна проґавити
Камера пише не одразу на диск, а в оперативну пам’ять. На повній роздільній здатності буфера вистачає на 5,7 с у версії 64 ГБ і на 11,5 с у версії 128 ГБ. Далі кліп зберігається як CinemaDNG RAW, TIFF або H.264/H.265 на внутрішній 1 ТБ NVMe SSD, SD-картку, зовнішній SSD через USB-C або мережевий диск.
Тепер уявіть інженера, який три тижні готував зразок, що ламається один-єдиний раз. Відповідальність за ці секунди лежить на операторі. Для цього є режим end trigger: камера пише по колу, а сигнал тригера зупиняє запис, тож у буфері лишається те, що було за пару секунд до натискання на тригер.
Для запуску камери є два входи тригера. Сигнал на них може прийти від кнопки, датчика або електроніки випробувального стенда. Поріг спрацювання налаштовується від 0 до 6,6 В, а підключаються входи через 4-пін роз'єм TRRS 3,5 мм (такий, як у навушників та мікрофона). Перехідники на подвійний BNC і клемний блок лежать у коробці.
Сигнал на вході тригера може працювати в чотирьох режимах:
- End trigger: камера пише по колу, а сигнал зупиняє запис.
- Toggle: перший сигнал запускає запис, другий зупиняє.
- Exposure trigger: момент експозиції задає зовнішній сигнал.
- Shutter gating: затвор відкритий, поки на вході є сигнал.
Окремо є вихід синхронізації кадрів: з нього можна подати імпульс на спалах чи інший пристрій, щоб усе працювало в такт з камерою.
Керувати Q12 можна і без екрана. Вона підтримує HTTP REST API на відкритому коді, тобто команди можна слати зі скрипта або системи автоматизації. Лабораторіям і виробництвам, які знімають власні випробування, саме ця пара, тригери та API, стає головним аргументом на користь Q12. Рекламній студії таке розмаїття режимів навряд чи знадобиться.
8, 10 чи 12 біт: заголовкові цифри не для всіх режимів
Уявіть: ви пообіцяли замовнику і слоумо на дві з лишком тисячі кадрів, і гнучкий грейд у DaVinci Resolve. На майданчику вмикаєте 12 біт, а камера видає 975 к/с. Чому так? Бо заголовкові 2 313 к/с це 8-біт.
Біт-глибину обирають для кожного запису окремо, і від неї залежить швидкість:
Повний кадр, 2560×2016
- 8-біт: 2 313 к/с
- 10-біт: 1 900 к/с
- 12-біт: 975 к/с
Full HD, 1920×1080
- 8-біт: 5 148 к/с
- 10-біт: 3 368 к/с
- 12-біт: 1 731 к/с
Отже, у 12-біт швидкість падає більш ніж удвічі на повному кадрі і майже втричі у Full HD.
Динамічний діапазон іде тією ж лінією. Так називають розкид між найтемнішою тінню, де ще щось видно, і найяскравішим світлом, яке не злилося в білу пляму. Kron заявляє 11,26 стопа у 12-біт і 8,35 у 8-біт, тож розрив майже три стопи.
Для грейду три стопи відчутні. У 12-біт тіні можна підтягувати в DaVinci Resolve, а у 8-біт на тій самій операції раніше з'являться смуги й шум. Тому 2 313 к/с і 11,26 стопа в одному записі не зустрінуться, доведеться обирати. Кадр, який підете грейдити, знімайте у 12-біт. Коротку подію, де головне встигнути, залишайте у 8-біт.
Байонети, кроп і об’єктиви
Kron постачає плату під ваш байонет, а от як вона поводиться з об'єктивом, залежить від кількох речей:
- Вибір байонетів: C, E, F, EF, MFT або PL. Одну плату встановлюють на камеру при замовленні.
- Зв'язку з об'єктивом немає: усі плати пасивні, камера не бачить ні діафрагми, ні фокусу, ні метаданих.
- Бекфокус (відстань від байонета до сенсора) виставляється вручну тонкими прокладками з комплекту, прямо в полі.
- Діафрагма: з E- і EF-склом її доведеться крутити руками. Тож об'єктив має мати фізичне кільце діафрагми. У більшості EF-об'єктивів його немає, тому перевіряйте це до видачі камери, а не на майданчику.
- Кроп 1,5×: об'єктив 50 мм дасть кут огляду як 75 мм на повному кадрі.
- Покриття: сенсор перекривають і Super 35 PL, і full-frame EF/E.
Попередні Chronos 1.4 і 2.1-HD працювали лише з C і MFT. Широкий вибір з'явився з 4K12 і Q12.
Рентали постійно мають справу з різним склом клієнтів: одні приходять з PL-оптикою, інші зі своїм EF-парком. Камера, прив'язана до одного байонета, звужує коло замовників. У Q12 плата змінна, але в компекті буде йти тільки ту, що обрали при замовленні. Скільки коштує додатковий комплект, поки невідомо.
Корпус, живлення і виходи
Камера компактна: 188×111×53 мм без об’єктива та вага в 1,32 кг. Корпус із анодованого алюмінію, всередині активне охолодження. На задній панелі 5-дюймовий сенсорний екран на 1 000 ніт. Через нього проходить весь цикл: зняли, переглянули, обрізали, зберегли. Ноутбук не потрібен, тож самостійному оператору не треба тягнути ще й комп’ютер: одна людина, одна камера.
Вбудованого акумулятора немає, і це перше, що варто врахувати. Камера живиться від 12–24 В (60 Вт) через круглий роз’єм 5,5/2,5 мм, такий самий, як у багатьох домашніх роутерах, тільки тут він сидить на камері за двадцять тисяч доларів. У студії це нічого не міняє, бо блок живлення на 90 Вт лежить у коробці. На виїзді знадобиться зовнішній акумулятор, і саме для цього в комплекті є кабель D-Tap. Сам акумулятор у комплект не входить, тож закладіть його в кошторис заздалегідь. Робочий діапазон температур 0–40 °C, тому зимова зйомка надворі без додаткової підготовки відпадає.
Живий вихід віддає 4096×2160 або 3840×2160 при 30 к/с, а також 1920×1080 при 60 к/с. Це звичайні частоти: тисячі кадрів на цей вихід не потрапляють, вони пишуться в буфер. SDI на корпусі немає, тому телеканалам і ОВ-вагонам, де все ходить по SDI, знадобиться конвертер.
Портів USB-C два, і виглядають вони однаково, але один працює на 5 Гбіт/с (3.2 Gen 1), а інший на 20 Гбіт/с (3.2 Gen 2×2). Швидший призначений для зовнішніх SSD, тож вивантажуйте кліпи саме через нього. Для роботи по мережі в коробці є адаптер USB-C на Ethernet 2,5 Гбіт/с: через нього можна зберігати кліпи на мережевий диск і керувати камерою.
Ціна і комплект
Версія на 64 ГБ коштує $19 995, на 128 ГБ коштує $21 995, плата під байонет на ваш вибір встановлена. Гарантія стандартна, один рік, з можливістю продовження ще на один або два.
У комплекті: плата й набір шимів, multi-mount-кронштейн, кабель тригера, адаптер Ethernet 2,5 Гбіт/с, BNC- та клемні перехідники, SD-картка, кабель D-Tap, блок живлення 90 Вт і кейс Nanuk 920.
