Фото- чи відеооб’єктив: за що ви платите, коли різниця в ціні в рази

Різницю в ціні складають механіка й передбачувана поведінка: довгий хід кільця фокуса, плавна діафрагма, відсутність дихання фокуса, однакові габарити об'єктивів у серії. Фотооб'єктив натомість має автофокус і стабілізацію, і коштує в рази менше.

Один і той самий об'єктив може віддати гарний портрет на 1/250 с і зіпсувати сорокасекундний дубль. Оптика в них побудована за однаковими принципами. Різниця в тому, що кіноскло поводиться однаково щоразу, а фотоскло дозволяє собі невеликі вільності, які на знімку непомітні.

Фокус: кільце, яке потрібно повторювати

На знімальному майданчику фокусом може займатися окрема людина, фокус-пулер. Перед дублем він ставить мітки: фокус на героїні, фокус на дверях за її спиною. У кожному наступному дублі ручка має дійти до тих самих міток і дати ту саму різкість.

Для цього використовують follow focus («фолоу»): диск із ручкою, який кріпиться на ріг (rig) поруч із камерою. Шестерня на диску зчіплюється з кільцем фокуса на об’єктиві, тож ви крутите ручку, а кільце обертається разом із нею. Руки лишаються осторонь об’єктива, і камеру не розгойдує. Мітки фокус-пулер наносить на поле прямо на диску.

Фотооб’єктиви під таку роботу не проєктували, і різниця є в кількох місцях:

• Привід кільця. У багатьох сучасних бездзеркальних фотооб’єктивів кільце електронне (fly-by-wire). Механічного зв’язку з лінзами немає: камера зчитує, наскільки швидко ви крутите кільце, і сама рухає фокусувальну групу. Той самий кут повороту може давати різне зміщення фокуса залежно від швидкості, тож поставлену мітку не відтворити.
• Хід кільця. На фотооб’єктиві від мінімальної дистанції до нескінченності кільце повертається на невеликий кут, бо основну роботу має виконувати автофокус. У кінооб’єктива цей діапазон розтягнутий зазвичай на більшу частину оберту. Глибина різкості на портреті при f/2.8 може вкладатися в кілька сантиметрів: на короткому ході зсув пальця на міліметр переносить різкість з ока на вухо, на довгому ті самі сантиметри відпрацьовуються помітним поворотом.
• Зубці. У кінооб’єктивів зубчастий вінець є з заводу, і крок зубців стандартизований: 0,8 mod, тобто модуль 0,8 мм. Будь-який follow focus зачепиться за будь-який кінооб’єктив, хіба що доведеться підлаштувати висоту диска на стійках. Кільце фокуса фотооб’єктива гладке або ребристе, шестерня по ньому прокручується. На нього надягають окреме зубчасте кільце (gear ring), яке підбирається під діаметр конкретної моделі, тож до нового скла доводиться купувати й нове кільце.
• Шкала відстаней. На кінооб’єктиві її нанесено так, щоб було видно збоку: асистент читає її, стоячи біля камери, і не заглядає під об’єктив. У багатьох бездзеркальних фотооб’єктивів шкали немає взагалі.
• Дихання фокуса. Те саме сіпання кадру, з якого ми почали, у кінооб’єктивах мінімізоване конструктивно. Деякі камери компенсують його програмно, але лише з певними об’єктивами, і перелік залежить від системи.

Діафрагма: f проти T

На кінооб'єктивах діафрагму вказують у T-стопах. F-число рахується з геометрії, фокусної відстані й діаметра отвору, і про реальне світло нічого не знає. Частина світла губиться на відбиттях від лінз і в склі. T-стоп (від transmission) ці втрати вже містить, тому T2.8 дає саме ту яскравість на сенсорі, що написана на кільці.

Формула: T = f / √пропускання. Об'єктив f/2.8, який пропускає 85% світла, виходить T3.0, приблизно на чверть стопа темніший. Для фото це дрібниця, експозицію підбере камера. Інша річ, коли дві камери знімають одну сцену через два об'єктиви з однаковою f/2.8: кадри виходять різної яскравості, і в DaVinci Resolve їх вирівнюють вручну.

Зум, габарити і rig

Кінозум зберігає фокус при зумуванні, не міняє довжину й сидить на rig так само, як інші об'єктиви серії. Фотозум цього зазвичай не гарантує. На штативі чи гімбалі це особливо помітно.

Парфокальний зум тримає різкість по всьому діапазону: навели на довгому кінці, відзумили на широкий, і фокус лишився на місці. У багатьох фотозумів фокус при зумуванні плаває. На знімку це не проблема. У відео ви побачите цю підстройку в кадрі, а на ручному фокусі доведеться перевіряти різкість після кожного наїзду.

Решта різниць стосується розміру й балансу:

• Довжина тубуса. У частини фотозумів тубус висувається при зумуванні, і центр ваги їде вперед. Гімбал, збалансований на 24 мм, на 70 мм починає тягнути камеру в бік. Під гімбал шукайте об'єктиви з внутрішнім зумом і фокусуванням, у них довжина не змінюється.
• Габарити в серії. Кіноприми однієї серії зазвичай мають однаковий зовнішній діаметр і однакове положення кілець фокуса й діафрагми. При заміні об'єктива матбокс (бленда з тримачем фільтрів, що кріпиться на рейки rig) і follow focus лишаються на місці. У фотооб'єктивів діаметри різні, тому до матбокса потрібні степ-ринги, а follow focus доводиться піднімати чи опускати на стійках.

Покриття сенсора і байонет

Кінооб'єктив має відповідати камері за двома параметрами: колом зображення і байонетом. Коло зображення розраховане під конкретний формат сенсора (Super 35, повний кадр, Large Format або менші, як Micro Four Thirds), і якщо сенсор камери більший, кути кадру лишаються темними, або камері доведеться кропнути кадр. Байонет PL, поширений у професійних кіносеріях, до бездзеркальної камери кріпиться через перехідник, хоча є й версії з рідним байонетом камери.

Кінооб'єктив, розрахований на Super 35, на повнокадровій камері дасть вінʼєтування. Об'єктив малює на площині сенсора круг світла, а сенсор прямокутний, тому його кути опиняються по краях цього круга. Коли діагональ сенсора більша за діаметр круга, кути виходять за його межу й лишаються неосвітленими. Діагональ повного кадру близько 43 мм, Super 35 приблизно 31 мм, тож у цьому прикладі різниця велика. У специфікації кінооб'єктива завжди вказано формат, який він покриває, і перед покупкою дивитися треба насамперед на цей рядок.

З меншим сенсором усе безпечніше для картинки, але змінюється кадр. Повнокадровий 35 мм на камері із сенсором Super 35 дасть кут огляду приблизно як 50 мм на повному кадрі, бо сенсор забирає тільки центр кола. Фокусна відстань лишається 35 мм, просто ви записуєте меншу частину зображення.

З байонетом простіше: у бездзеркальних камер відстань від байонета до сенсора коротша, ніж у PL, тому перехідник між ними фізично вміщається. Перед покупкою звірте, який саме перехідник існує під вашу камеру і чи є в потрібної серії версія з рідним байонетом.

Автофокус, стабілізація і ціна

Автофокус і оптична стабілізація є у фотооб'єктивів, а в кінооб'єктивів їх зазвичай немає. Зате кіноскло дає механічний фокус, плавну діафрагму й однакові габарити в серії. Через таку тонку, ювелірну роботу, таке скло коштує в рази більше, ніж фотооб'єктив із близькою світлосилою.

Автофокус сучасних фотооб'єктивів працює на тихих лінійних моторах, тож звук не страждає. Стабілізація гасить тремтіння рук. Але при цьому, кінооб'єктиви зазвичай важчі та більші. Якщо ви знімаєте самі й тримаєте камеру в руках, то для блогів часто буде достатньо гарного фотооб'єктива із хорошим AF.

Ціна кіноскла виправдана там, де потрібна повторюваність: на телеканалі чи в продакшені з фокус-пулером. Бізнесу, який знімає і фото, і відео для сайту однією командою, частіше підходить гібридний фотооб'єктив з автофокусом і зменшеним диханням фокуса. Найкращий сетап в цьому випадку: купити гарний фотообʼєктив і регулярно орендувати відеоскло там, де кадр доведеться повторювати або зводити з кількох камер. Це рекламний ролик із фокус-пулером, інтерв'ю на дві камери з однаковою експозицією, сцена з повільним перефокусуванням по мітках. Сайт, соцмережі й подієва зйомка вміщаються в один гібридний об'єктив.